Історична довідка

Тема в разделе "История", создана пользователем VizYarosha, 3 мар 2015.

  1. VizYarosha

    VizYarosha новичок

    Регистрация:
    4 май 2014
    Сообщения:
    21
    Симпатии:
    1
    Баллы:
    0
    Єднаймося навколо Київської Церкви!

    Церква є очолена Ісусом Христом Сином Божим, зібрання покликаних осіб, які почули Господа до спасіння, увірувавши, і пішли за Ним. Властивість церкви Христової – єдність, святість, соборність і апостольство. Якщо церква втрачає цю властивість, це вже щось інше.

    В реаліях українського церковного життя спостерігається бажання підмінити поняття містичної Хрестової Церкви адміністративною єдністю з Московським Патріархатом (МП).

    Проголошується, що тільки МП має всю повноту вирішувати долю православних християн в Україні, ігноруючи всі правила, канони Церкви, і всю її сутність. Київський Патріархат (КП) є Помісною Церквою, яка звершує своє служіння в Україні для віруючих усіх національностей, а не тільки для українців. Внаслідок прийняття у 988р. християнства як державної релігії Київської Русі, було утворено Київську Митрополію, як складову частину Константинопольського Патріархату.

    У 1448 р. частина північно-східної Русі, входячи в склад до того в Київську Митрополію, об’єднана навколо Московського князівства, проголосила свою автономність, і тільки у 1589 р. статус МП був унормований, і вона була піднесена до рівня Патріархату, маніпуляцією, підкупом, шантажем визнана Константинопольським Патріархатом.

    Київська Митрополія не входила до її складу, але внаслідок Переяславської угоди 1654 р., після політичного приєднання України до Московського царства, московський уряд усіляко намагався неканонічно розповсюдити владу Московського Патріархату і на Україну. Представники Української Церкви категорично протестували проти підпорядкування Москві, але влада робила все, щоб зламати цей опір, вдавалась до брехні, фальшувала навколо канонів, грубо їх порушуючи, і в 1685 р. насильно підпорядкувала Київську Митрополію, ліквідувавши її, оголосила наші території підвладними МП. Московський Патріархат з часів Івана Грозного завжди керувався політичною, а не християнською доцільністю. Виступав упокорителем для народу перед владою, а не її захисником, не просвітительним світлом науки Христової, а затьмаренням людської гідності.

    Так в часи боротьби за Українську державу Іван Мазепа був «проклятий» і «анафемствуваний» МП, де раніше ніде в історії Христової Церкви не застосовувалась така практика, такого роду анафемам піддавалися для підкорення владі Московським князям і царям і інші особи, які боролись за справедливість, в тому числі: Степан Разін, Омелян Пугачов та інші. Виголошуючи анафему в лайливій формі, такий спосіб суперечить заповіді Господній – любити ворогів, а не проклинати… (Лк. 6.28).

    Сумна історія і в часи Радянської епохи МП. Так, в 1918 р. ще за життя Предстоятеля його було незаконно усунуто фальшивим собором під тиском більшовиків, а згодом він був розстріляний, і на його місце був призначений Сергій Старгородський, який не визнавався ніким, окрім більшовицької влади. Не визнавався тодішній провідник МП і емігрантами з Російської імперії, так була утворена Російська Православна Церква за кордоном, яка не визнавала РПЦ в Росії, бо вважалась слугою сатанинської влади. В 1946 р. за вказівкою Й. Сталіна була відтворена МП, яка за часів розгулу атеїзму була майже знищена, але із залишків тих єпископів і священників, які були лояльні до радянської влади, була відновлена для упокорення тих християн, які проживали на окупованих територіях, що увійшли до складу СРСР.

    В теперішній час МП канонізував, тобто оголосив святими багато одіозних фігур. Один із таких - цар Микола ІІ, в історії званий «Ніколай Кровавий». На даний час в Росії діє монастир послідовників Путіна, де написані ікони із його зображенням і оголошено, що ті «ікони» миро точать.

    Суцільна брехня і неправильність трактування МП православ’я як релігії, через це багато молодих, свідомих людей, які не знаходять відповіді на свої духовні запити, розуміють сучасний стан МП, приходять до того, що входять в різні сектантські структури, думаючи, що православ’я це і є МП, але насправді, МП використовує його сьогодні, як і завжди, як ширму. Насправді православ’я є єдиним правильним напрямком до Царства Божого. І тому не треба плутати православ’я і МП. Тому що Православна Церква була заснована у День П’ятидесятниці 33 р. після Різдва Христового, коли на святих апостолів зійшов Святий Дух.

    Сумною і страшною історією відкривається вся сутність Російської Православної Церкви Московського Патріархату, до складу якої входить і її підрозділ Українська Православна Церква Московського Патріархату за її історичний шлях. Не повторимо її наслідування і в наші часи.

    Тому Україна як незалежна держава, незважаючи на тяжкі обставини, намагається вирватися із лап дикої Орди, як в політичному житті, так і церковному, чим скоріше, забути як страшний сон минулу історію з Московським Патріархатом. Вся відповідальність сьогодні лежить на нас зокрема. Тому маємо твердо оцінити все і будувати як Українську державу, сильну, незалежну, так і Православну Церкву, незалежну від Москви, як духовний корінь, що живіть нас духовно і єднає нас з Богом.

    Коли Україна веде боротьбу з московським агресором, який нищить Донбас, вкрав насильно Крим, вбиває наших братів і сестер, розстрілює з «Градів», танків наших воїнів, мирних жителів, російська брехлива пропаганда каже, що в нас міжусобна війна, «хунта» захопила владу, націоналісти їдять дітей, їх розпинають та інше… Хто підтримує цю політику Москви? – Вороги України. Хто ворог України? – Російська влада на чолі з Путіним, всі це знаємо! Схвалює цю пропаганду Російська Православна Церква Московського Патріархату на чолі з «Патріархом Гундяєвим».

    Патріарх Гундяєв, так званий Святійший Патріарх Кирило дуже «шанований» в Україні. Ні? Зайдіть в церкву Московського Патріархату, на Літургії ви почуєте величання в його честь – «Великий Господин», питається, який господин – Ірод?

    Гундяєв нагороджує «рупор» Москви В. Кисельова орденом їхньої «церкви» (23.12.14 р.) за «усердные труды во благо Церкви и Отечества» преподобного Сергия Радонежского ІІ ст.. Гундяєв жодного разу не виступив на захист миру в Україні, ні українського народу. В Україні релігійних громад, підпорядкованих цьому ворогу понад 12 тисяч. В тому числі у м. Вознесенську так звані церкви на Болгарці, в Лагерях, Прогресі, Собор біля базару. Хто ці люди, які підтримують політику Московського патріархату, судіть самі. Згадаємо слова Ісуса Христа «Хто не з нами – той проти нас!».

    Чи потрібна нам така структура як Московський Патріархат (УПЦ МП) в Україні? – не потрібна, це рупор Москви і знаряддя проти України, посібник вбивць українського народу.
    Для порівняння. Коли Українська православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), яку очолює Патріарх Філарет, збирає кошти, провізію, одяг та інше і віддає на потреби для воїнів АТО, в цей же час священики МП освячують «гум конвої», а точніше воєнні обози. Коли священики УПЦ КП служать в лавах ЗСУ капеланами-духівниками, займаються волонтерством, то в МП освячують прапори «ДНР», «ЛНР», інтронізують їхніх лідерів. Коли священики КП моляться за Україну, народ, воїнів, мир, свободу, в МП об’єднуються і моляться за «руській мір».

    Чи потрібна УПЦ МП в Україні» - Ні! Це ворожа структура, завуальована під виглядом Церкви Христової, а сама слуга сатани.. Чи підтримуємо ми цю ворожу структуру? Свідомі християни – ні, байдужі – так. Коли ми злучаємося з ним, ми самі такі. Ми відвідуємо храми МП – ми заодно з ними, хрестимо в них дітей, чинимо похорони, відвідуємо храми, беремо участь у Богослужіннях, ставимо свічки, купляємо церковну атрибутику МП. Що маємо робити? Вимагати негайного переходу тих приходів, які належать МП в лоно єдиної Помісної Православної Церкви Київського Патріархату. Якщо вони не йдуть на діалог, ігнорувати їхні храми, переконувати своїх знайомих не долучатися до цих релігійних громад, які так себе ласкаво називають «Українська Православна Церква», і недоговорюють слова і приховують Московський патріархат. В нас є своя Істинна Христова церква Київського Патріархату, яка веде свій родовід від Володимирового Хрещення 988 р., яка відроджена на початку 90 р. ХХ ст. і діє сьогодні.


    Вірянин УПЦ КП у м. Вознесенську Кукса Андрій Тимофійович
     
  2. Человек

    Человек опытный пользователь

    Регистрация:
    22 фев 2015
    Сообщения:
    772
    Симпатии:
    28
    Баллы:
    0
    Вы никогда не задумывались, что церковь в основном и ставала время от времени камнем разбрата между определенными общинами, что приводило к огромаднейшим конфликтам. Пусть каждый верит в того в кого хочет и в какую хочет церковь ходит. Не уподобайтесь врагам. Предлагаю объединяться вокруг понятия мирного сосуществования.
     
  3. Лобанов

    Лобанов опытный пользователь

    Регистрация:
    26 фев 2014
    Сообщения:
    690
    Симпатии:
    11
    Баллы:
    0
    Верующие Вас не поймут и пост не оценят.
    На сколько я знаю - прикрыто враждуют даже все хрестянские церкви между собой, называя "коллег" сектантами, а церкви сектами:eek:
     
  4. Человек

    Человек опытный пользователь

    Регистрация:
    22 фев 2015
    Сообщения:
    772
    Симпатии:
    28
    Баллы:
    0
    А пост не для верующих.
     
  5. Лобанов

    Лобанов опытный пользователь

    Регистрация:
    26 фев 2014
    Сообщения:
    690
    Симпатии:
    11
    Баллы:
    0
    А Вы избирательны:D
    Извините за наглость, но советую Вам в "шапке" подписывать для каких слоёв населения адресованы Ваши строки:D
     
  6. Человек

    Человек опытный пользователь

    Регистрация:
    22 фев 2015
    Сообщения:
    772
    Симпатии:
    28
    Баллы:
    0
    А верующих не существует на форумах, есть заблудшие в чужих мыслях. Если человек истинно верующий, он никогда об этом не скажет, что бы не нарушить веру другого. Свобода человека заканчивается там, где начинается свобода другого.
     
  7. lada

    lada местный

    Регистрация:
    2 янв 2014
    Сообщения:
    137
    Симпатии:
    16
    Баллы:
    0
    А це вже не розбрат між концессіями, а скоріш всього зрада. І не реагувати на це і закривати очі вже не можна.

    Церковний скандал чи державна зрада: УПЦ МП юридично визнала Крим частиною Росії та передала їй дві єпархії

    У редакції програми ТСН.Тиждень опинилися документи, які свідчать про те, що найвищі керівники Української православної церкви Московського патріархату юридично визнали Крим частиною Росії, передавши усе майно двох кримських єпархій на баланс Російської церкви. Народні депутати вже приготували колективне звернення до керівництва держави і правоохоронних органів з цього приводу. Читайте також: Скромне життя митрополита Онуфрія: бюджетний джип, охоронці-студенти та маленька келія в резиденції Ось уже рік Українська православна церква Московського патріархату не може визначитися, з ким вона - з Україною чи з російським начальством - патріархом Кирилом. Під час війни на Сході ми ні разу не почули від нового предстоятеля УПЦ МП Онуфрія слів підтримки українскої армії, ні разу не почули слів про Росію, як країну-агресора. "Я не політик, я на це питання не можу вам відповісти", - виправдовується предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій. При цьому священники Української православної церкви Московського патріархату не гребували допомогати терористам на Сході. Російська православна церква, по суті, благословила війну на Донбасі, а її адепти давно вбивають українців під знаменами РПА - російської православної армії.
    А трохи раніше Росія анексувала Крим. І на півострові лишилися майно і прихожани трьох єпархій Української церкви. Між УПЦ і РПЦ велика різниця, спільним є лише духовний центр - Московський патріархат. Юридично, економічно і організаційно - це дві абсолютно самостійні церки. Принаймні так здавалося усім, окрім керівництва Української православної церкви Московського патріархату предстоятеля Онуфрія та керуючого справами Антонія. Обидва після смерті митрополита Володимира ведуть проросійську політику. Та ніхто не очікував, що вони несподівано віддадуть частину прав та майно двох єпархій УПЦ МП у Криму Російській церкві. "Почався процес тихої передачі юридично кримських єпархій в лоно Російської церкви. Ми довго не могли повірити, що таке могло статися, аж поки не побачили скандальне рішення священного синоду Української православної церкви. Ще влітку і наприкінці 2014-го єпископи УПЦ МП фактично і юридично визнали Крим російським", - говорить провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії Олександр Саган. Так, у червні, а потім у грудні 2014 року синод прийняв зміни до статутів двох із трьох кримських єпархій. "Юридично і де-факто, судячи з тих змін, які внесені до статуту, і власне, там прямо написано, що розміщеним центром Сімферопольскої і Кримської єпархій є Республіка Крим, яка є суб'єктом Російської Федерації. Тим самим фактично визнана анексія Криму Російською Федерацією, що, на мій погляд, є державною зрадою. Фактично відбулася завуальована передача цих двох єпархій Російській церкві", - уточняє Саган.
    Нові статуси вже зареєстровані в Федеральній податковій службі Росії. І найгловніше - згідно зі статутом, усе майно, що належить єпархіям і її канонічним підрозділам, є майном Російської православної церкви. Тобто, за рішенням синоду УПЦ МП на чолі з митрополитом Київським Онуфрієм, який на виборах предстоятеля був фаворитом Кирила, усе майно Феодосійської і Сімферопольскої єпархій оголошено власністю Російської церкви. "Така передача повинна бути узгоджена церквою із державою, оскільки держава свого часу надавала дуже багато земельних ділянок у безоплатне користування для церковних парафій і монастирів", - наголошує Саган. Тож, члени синоду і керівництво УПЦ МП стали фактично співучасниками незаконного захоплення державного майна на території Криму Росією. Окрім цього, члени синоду наділили величезними повноваженнями патріарха Кирила в управлінні кримськими єпархіями. Наприклад, усі примірники бланків, штампів та печаток затверджує не тільки митрополит Київський, а й особисто патріарх Кирило. Останній має право вето на рівні зі священним синодом Української церкви. Призначати керуючих кримськими єпархіями можна тільки з письмового благословення Кирила. І найцікавіше - усі фінанси кримські єпархії УПЦ МП відтепер перераховуватимуть Москві. За такі дії керівництва Української православної церкви МП, каже юрист, настає кримінальна відповідальність. І не інакше, як зрадою державі, це не назвеш. "За такі дії Кримінальним кодексом України передбачено як мінімум дві статті - це 111-та (державна зрада) і стаття 191-ша (незаконне заволодіння майном, використовуючи своє службове становище). Санкція статей передбачає до 15 років ув'язнення. Так, ці особи, які брали участь в отаких незаконних діяннях, можуть бути заґратованими", - уточняє юрист Іван Боднарук. Управляючий справами УПЦ МП Владика Антоній - де-юре є другою людиною в церкві, а де-факто Московский патріарх Кирило впливає на всі процеси в Українській церкві не через предстоятеля Онуфрія, а саме через митрополита Антонія. Напевно, Антоній знав, коли пропонував членам синоду підписувати змінені статути, що там.
    "Основні виконавці митрополит Антоній і Онуфрій були в курсі цих усіх справ. Онуфрій і Антоній на сьогодні не є самостійними гравцями у цьому питанні. Держава Україна повинна зробити висновки з цього скандалу, яка склалася в Криму, тому що наступними будуть Донецька і Луганська області - завтра подібні речі відбуватимуться і там", - переконаний провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії Олександр Саган. Зараз керівництво держави має звернути увагу на несамостійність Антонія та Онуфрія в керівництві Української православної церкви. Усі забаганки патріарха Кирила останні виконують усупереч інтересам держави. І не хочеться, щоб завтра або післязавтра ми знов лише констатували чергову зраду мільйонів вірників і України. Тим часом бойовики на Луганщині розтрощили вісім православних церков. Про це повідомив голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль. Це, за його словами, наочне підтвердження того, за який "православный мир" воюють росіяни та їхні найманці на Донбасі.
    http://tsn.ua/politika/cerkovniy-sk...iyi-ta-peredala-yiy-dvi-yeparhiyi-414055.html
     

Поделиться этой страницей